12 лютого у приміщенні Комітету з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним хворобам МОЗ України відбулася прес-конференція на тему «Позитивні зрушення в подоланні туберкульозу в Україні: проблеми та перспективи». У заході взяли участь Світлана Черенько, голова Комітету з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним хворобам; Іван Усіченко, президент Товариства Червоного Хреста і Червоного Півмісяця України.

Світлана Черенько поінформувала про здобутки внаслідок реалізації Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007–2011 рр. (далі — програма), затвердженої Законом України від 08.02.2007 р. № 648-V. Мета програми — поліпшення епідеміологічної ситуації в країні шляхом зниження показників захворюваності та смертності від туберкульозу, запобігання розвитку його хіміорезистентних форм, поліпшення лабораторної діагностики, підвищення ефективності лікування, удосконалення системи підготовки і перепідготовки медичних працівників.

Доповідач підкреслила, що незважаючи на збереження в країні епідемії туберкульозу, вітчизняним медикам вдалося протягом останніх років уповільнити темпи розповсюдження цієї недуги та домогтися зниження смертності від неї. С. Черенько нагадала, що епідеміологічна ситуація стосовно туберкульозу в Україні почала стрімко погіршуватися з середини 90-х років ХХ ст.: у 1995 р. зафіксовано 41,7 випадків захворювання на 100 тис. населення, а в 2005 р. — вже 84,1. Припинення росту даного показника уперше зафіксовано у 2006 р. Рівень захворюваності на туберкульоз у 2009 р. на 14,2% нижче, ніж у 2005 р. (коли було відмічено найвищий показник під час епідемії), смертність за цей період знизилася на 29%.

С. Черенько зазначила, що на національному, обласному та місцевому рівнях із відповідних бюджетів фінансується проведення безоплатної профілактики, діагностики і лікування туберкульозу; розроблені та впроваджені клінічні протоколи надання медичної допомоги цьому контингенту хворих, у тому числі з хіміорезистентними формами. У 2009 р. на проведення заходів програми виділено більше 535 млн грн., при цьому приблизно 384 млн грн. — із місцевого та 140 млн грн. — із Державного бюджету.

У рамках програми розбудовувалася лабораторна мережа з діагностики туберкульозу, а також закуповувалося необхідне сучасне рентгенологічне обладнання (у тому числі цифрові пересувні флюорографи) за рахунок позики Світового банку та коштів Державного бюджету. Це, у свою чергу, відобразилося на основних показниках. Якщо перед початком програми у 2006 р. у структурі нових випадків туберкульозу тільки у 30,4% пацієнтів підтверджували цей діагноз виділенням збудника, то у 2008 р. цей показник становив 47,3%.

С. Черенько вказала на те, що обстеження на туберкульоз методом мікроскопії мазка мокротиння проводиться в кожній районній лікарні; функціонує лабораторна мережа з мікробіологічної діагностики захворювання, Центральна референс-лабораторія з мікробіологічної діагностики туберкульозу АМН України; налагоджується співробітництво із Супранаціональною референс-лабораторією Латвії, яка здійснюватиме зовнішній контроль якості проведення лабораторних досліджень на виявлення туберкульозу в Україні.

Доповідач поінформувала, що з 2000 р. всі області в повному обсязі забезпечені протитуберкульозними лікарськими засобами першого ряду для лікування нових випадків цього захворювання. У 2001 р. розпочався перший в Україні пілотний проект ВООЗ по впровадженню DOTS-стратегії (Directly Observed Treatment Short-course), що передбачає прийом пацієнтами протитуберкульозних препаратів під суворим контролем медичних працівників. Фахівці зазначають, що безконтрольний прийом ліків є неефективним і не дозволяє вилікувати хворих, при цьому призводить до виникнення у них хронічних і хіміорезистентних форм захворювання. Ця стратегія передбачає можливість діагностування туберкульозу в закладах загальнолікарняної мережі за добровільним зверненням, завдяки чому зросли показники частоти та своєчасності встановлення діагнозу.

С. Черенько повідомила, що з метою подолання кадрової кризи фтизіатричної та пульмонологічної служб з 2008 р. МОЗ України дозволило спеціалістам з немедичною освітою працювати на посадах бактеріологів, мікробіологів, біологів та біохіміків. З числа випускників медичних ВНЗ 2009 р., які навчалися за державним замовленням, на посади лікарів-фтизіатрів закладів охорони здоров’я направлено 97 випускників, лікарів-лаборантів — 59.

Доповідач зазначила, що сьогодні в Україні розроблений та ефективно функціонує координаційний механізм впровадження державної політики контролю над туберкульозом, який скеровують Координаційна рада з проблем ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та наркоманії при Президентові України, Національна рада з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу при КМУ та Координаційна рада з питань забезпечення ефективності виконання державних програм у галузі протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу при МОЗ України. Крім того, у кожній області працюють регіональні ради з питань протидії туберкульозу і ВІЛ-інфекції/СНІДу.

Зі слів С. Черенько, подолання епідемії туберкульозу в Україні можливе за таких умов: збереження належного фінансування, співпраця держави та соціально відповідального бізнесу, політична і фінансова підтримка у питанні протидії туберкульозу на центральному і місцевому рівнях, подальше впровадження системи контрольованого лікування (DOTS-стратегії), діагностування туберкульозу в закладах загальнолікувальної мережі за допомогою мікроскопії мазка мокротиння та рентгенографії легень, лікування пацієнтів з хіміорезистентною формою захворювання за міжнародними стандартами, протидія поширенню туберкульозу у ВІЛ-інфікованих, проведення замісної терапії у хворих на туберкульоз, які є споживачами ін’єкційних наркотиків.

Іван Усіченко зазначив, що Товариство Червоного Хреста і Червоного Півмісяця України (далі — товариство) визначило такі пріоритетні напрямки протидії епідемії туберкульозу: соціальна підтримка хворих на цю недугу та найуразливіших верств населення, інформа­ційно-просвітницька діяльність і залучення до неї волонтерів, підготовка кадрів патронажної служби милосердя. Він повідомив, що товариство проводить активну роботу щодо залучення позабюджетних коштів зарубіжних і вітчизняних донорів для реалізації відповідних медико-соціальних програм для найбільш соціально незахищених громадян. За ініціативою товариства з 1999 р. в Україні запроваджено програму «Червоний Хрест — проти туберкульозу та СНІДу». З 2005 р. товариство плідно співпрацює з Центром політики і досліджень в області охорони здоров’я (The Center for Health Policies and Studies, PAS Center) з метою розробки плану заходів по запобіганню розповсюдженню туберкульозу серед населення України.

І. Усіченко наголосив, що товариство не припиняє проводити профілактичну та санітарно-просвітницьку роботу, надавати соціальну підтримку хворим на туберкульоз, забезпечувати їх найнеобхіднішим — протитуберкульозними препаратами, продуктами харчування, одягом, взуттям. Під егідою товариства працює потужна патронажна служба, а також мережа закладів з надання медико-соціальної допомоги (центри і кімнати медико-соціальної допомоги, хоспіси, денні стаціонари і т.д.).

На думку І. Усіченка, лікувально-профілактичний заклад первинної ланки (поліклініка), санітарно-епідеміологічна станція, протитуберкульозний диспансер, обласна організація товариства повинні розробити у кожній області єдину стратегію по боротьбі із цим захворюванням з акцентом на профілактичних заходах. Доповідач вважає, що тільки у такий спосіб Україні вдасться подолати епідемію туберкульозу.

Марина Малєй, фото Любові Столяр

Джерело Аптека.ua