ТУБЕРКУЛЬОЗ У ДІТЕЙ

Діти і дорослі можуть захворіти на туберкульоз лише в тому випадку, якщо в їх організм потраплять мікроби цієї хвороби. Головним джерелом зараження є хвора, мокротиння якого містить мікроби туберкульозу - туберкульозні палички.

Ті форми легеневого туберкульозу, при яких в мокроті хворого виявляються туберкульозні палички, називаються відкритими (бацилярних) формами.

ШЛЯХИ ЗАРАЖЕННЯ

Діти найчастіше заражаються від дорослих, які хворіють на відкриту форму туберкульозу легенів.

Найбільше наражаються на небезпеку зараження діти, батьки яких або особи, які доглядають за дитиною, хворі на туберкульоз і не дотримуються запобіжних засобів.

Якщо такі хворі не закривають рот або ніс хусткою при кашлі, чиханні, іноді при розмові, то вони розбризкують навколо себе велику кількість краплин мокроти, що містять туберкульозні палички. Знаходиться поблизу хворого дитина, вдихаючи разом з повітрям дрібні крапельки мокротиння, може легко заразитися туберкульозом. Але це не єдиний шлях зараження.

Розбризкується мокротиння осідає на предметах, меблів, одягу та на підлозі, засихає і піднімається в повітря разом з пилом. Діти можуть заразитися туберкульозом, вдихаючи заражену пил, а також і тому, що, торкаючись підлоги руками, забруднюють їх пилом, що містить мікробів. Якщо вони беруть потім цими руками їжу, то мікроби можуть потрапити в їхній організм через рот.

Особливо легко можуть заразитися маленькі діти, яким дозволяють повзати по підлозі в кімнаті, де знаходиться туберкульозний хворий, не дотримується правил особистої гігієни.

На туберкульоз можна також заразитися при безпосередньому зіткненні або користуванні речами, на які тим чи іншим шляхом потрапляє харкотиння хворого (носові хустки, білизну, рушник, наволочки, ковдра, посуд хворого).

Особливо великої небезпеки піддається здоров'я дитини, якщо правил безпеки не дотримується хвора на туберкульоз мати.

ОСНОВНІ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ

Заходи, які повинні проводитися з метою запобігання дитину від зараження, цілком здійсненні в кожній сім'ї, де є туберкульозний хворий. Але не слід думати, що для цього потрібно тільки оберігати дитину від зіткнення з хворим. Зрозуміло, оберігати дитину від близького спілкування з туберкульозним хворим дуже важливо, але головне - це суворе дотримання самим хворим правил особистої гігієни і утримання в чистоті житла.

Якщо туберкульозний хворий приймає всі запобіжні заходи, він не є небезпечним для оточуючих. Дитину завжди можна вберегти від зараження туберкульозом, навіть якщо хвора його мати.

Наведемо приклад. У молодої жінки, яка два роки хворіла відкритою формою туберкульозу, народилася дитина. Мати щомісячно показувала дитини лікаря і виконувала всі його поради. Вона відвела дитині окреме місце в кімнаті, до 9 місяців годувала його грудьми, щоб виконувати всі запобіжні заходи. Дівчинка росла здоровою. Коли їй виповнився рік, мати віддала її в ясла. Таким чином, вдень дитина не знаходився разом із хворою матір'ю. Влітку мати відправляла дівчинку до бабусі в село. Через 4 роки мати одужала від туберкульозу. Зараз дівчинці 12 років, і вона абсолютно здорова.

З наведеного прикладу видно, що дитина може залишитися здоровим і в тому випадку, якщо мати його хвора на туберкульоз. Треба тільки точно дотримуватися визначені лікарем правил обережності. Так, якщо лікар дозволяє хворої матері годувати дитину грудьми, то при догляді за ним, а також під час годування вона повинна прикривати рот пов'язкою з марлі, щоб при кашлі і розмові на дитину не потрапляли крапельки заразною мокротиння.

Перед тим, як підійти до дитини, мати повинна вимити руки з милом і надіти халат, тому що руки і плаття її можуть бути забруднені мокротою.

Туберкульозний хворий повинен бути дуже обережним у поводженні з дітьми: не цілувати їх, не брати на руки, не грати з ними. Ні в якому разі не можна допускати, щоб хворий на туберкульоз спав в одному ліжку з дитиною. Краще за все, звичайно, якщо хворий живе в окремій кімнаті.

При наявності однієї кімнати ліжко хворого треба поставити якомога далі від ліжка дитини і відгородити її ширмою.

Кімната туберкульозного хворого повинна утримуватися в чистоті і порядку. Її необхідно частіше провітрювати, щодня протирати підлогу вологою ганчіркою. Вікна вдень не слід закривати штори: сонячне світло повинен вільно проникати в кімнату. Це важливо тому, що від сонячного світла туберкульозні палички гинуть. Влітку краще всього тримати вікна весь день відкритими. Пил з меблів, підвіконь, книг і т. д. треба видаляти лише вологою ганчіркою. Збирання треба проводити обов'язково в відсутність дітей.

В оселі заразного туберкульозного хворого необхідно періодично проводити дезінфекцію. Допомогу в цьому надає туберкульозний диспансер.

Мокротиння хворого слід збирати в спеціальну плювальницю з кришкою і знезаражувати. Найкраще плювальницю разом з мокротою кип'ятити у спеціальному посуді в 2% содовому розчині протягом 15 хвилин, після чого туберкульозні палички гинуть. Можна також вживати дезінфікуючі розчини - 5% розчин хлораміну, 10% розчин лізолу, 20% розчин хлорного вапна. Перед вживанням плювальницю наповнюють одним з цих розчинів на одну третину.

ДІТИ НЕ ПОВИННІ КОРИСТУВАТИСЯ ПОСТІЛЬНОЮ БІЛИЗНОЮ, ПОСУДОМ, РЕЧАМИ ТУБЕРКУЛЬОЗНИХ ХВОРИХ

Хворий повинен мати окремі постільні речі, рушник, посуд. Посуд хворого слід мити окремо від посуду інших членів сім'ї, витирати окремим рушником і окремо зберігати. Брудна білизна хворого треба класти в окремий мішок. Перед пранням білизну необхідно обов'язково прокип'ятити з лугом. Кольорові речі, які від кип'ятіння псуються, можна замочувати на кілька годин у 3% розчині хлораміну.

Ніколи не можна допускати, щоб діти користувалися якими-небудь носильні речами хворого або його ковдрою, подушкою, простирадл, носовичками. Треба уважно стежити також за тим, щоб діти нічого не їли і не пили з посуду хворого.

Іноді буває, що у дорослих туберкульоз протікає непомітно. Вони вважають себе цілком здоровими, і лише при медичному обстеженні з'ясовується, що у них туберкульоз легенів, а в їх мокроті знаходять туберкульозні палички.

З огляду на це, треба виявляти особливу обережність, доручаючи догляд за дітьми стороннім особам. У цих випадках необхідно заздалегідь з'ясувати, чи не хворі вони на відкриту форму туберкульозу. Потрібно, щоб стан їхнього здоров'я було підтверджено лікарем.

Важливо пам'ятати, що іноді туберкульозні палички можуть потрапити в організм дитини з коров'ячим чи козячим молоком. Тому дітям не можна давати сире молоко. Його необхідно кип'ятити або пастеризувати (нагрівати протягом 30 хвилин при температурі 65-70 °).

Всі зазначені запобіжні заходи слід особливо ретельно дотримуватися під час догляду за маленькою дитиною. Дуже важливо уберегти дітей від зараження в ранньому віці, коли незміцнілий організм не володіє достатньою опірність до проникли в нього туберкульозним мікробам.

ЗМІЦНЕННЯ ЗДОРОВ'Я ДИТИНИ - найважливіший засіб ПОПЕРЕДЖЕННЯ  ЗАХВОРЮВАННЯ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ

Що відбувається, якщо в організм дитини проникають туберкульозні палички?

У більшості випадків організм успішно бореться з мікробами, завдяки чому зараження на туберкульоз не викликає захворювання, проходить непомітно і закінчується сприятливо. Але якщо організм чим-небудь ослаблений, то туберкульозні палички, що потрапили з током крові в ті або інших органів, можуть викликати захворювання на туберкульоз. У цьому випадку в органах, куди можуть проникнути палички, - лімфатичних вузлах, або, як їх раніше називали, лімфатичних залозах, легенях, кістках, кишечнику - утворюються маленькі запальні вогнища, так звані горбки.

Ось чому хвороба і називається Бугорчатка, або латинським словом «туберкульоз».

Надалі, якщо хвороба протікає сприятливо, туберкульозні горбки (вогнища), що утворилися в органах і тканинах, розсмоктуються або рубцюються.

Зарубцюватися вогнища можуть існувати протягом всього життя людини. Усередині них роками можуть залишатися туберкульозні палички, не завдаючи ніякої шкоди здоров'ю. Але якщо чому-небудь захисні сили організму ослабнуть, хворобливий процес у цих вогнищах може відновитися, туберкульозні палички знову почнуть розмножуватися, і це викличе гостру спалах захворювання.

Опірність організму по відношенню до туберкульозна паличка може знизитися в тому випадку, якщо не дотримується правильний режим, тобто дитина не забезпечений повноцінним харчуванням, недостатньо спить, їсть нерегулярно, мало буває на свіжому повітрі. Таким чином, щоб попередити захворювання дитини на туберкульоз, треба вжити всіх заходів, що сприяють зміцненню його організму.

Кращим засобом зміцнення організму є точне дотримання встановленого гігієнічного режиму, тобто правильне чергування сну і неспання, регулярне та повноцінне харчування, широке використання свіжого повітря і сонця, дотримання чистоти, що відповідає віку і силам дитини навчальна і трудове навантаження.

ЗАПОБІЖНІ ЩЕПЛЕННЯ ПРОТИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ

Вчені відкрили можливість зробити організм людини несприйнятливим до деяких заразним захворюванням за допомогою запобіжних щеплень. Доведено, що вбиті або ослаблені мікроби деяких заразних хвороб, так звані вакцини, введені в організм, не викликаючи захворювання, роблять організм несприйнятливим до цього захворювання. Французький учений Кальметта запропонував таку вакцину проти туберкульозу.

Запобіжні щеплення проти туберкульозу (вакцинація) отримали в СРСР широке поширення. Особливо важливо захистити від зараження туберкульозом грудних дітей, тому що їх організм дуже чутливий до цього захворювання.

Радянські вчені довели, що щеплені проти туберкульозу діти хворіють на туберкульоз набагато рідше, ніж ті, яким щеплення не було зроблено. Якщо дитина, якій зроблено щеплення, не дивлячись на це, все ж захворіє, то хвороба зазвичай протікає у нього набагато легше.

Першу запобіжну щеплення проти туберкульозу необхідно робити в перші дні життя дитини. У немовляти вакцина легко всмоктується через кишечник; її дають всередину (через рот). Вакцинація новонароджених зазвичай проводиться в пологовому будинку. Вакцину дають в три прийоми, через день, краще всього на 3-й, 5-й і 7-й день після народження, але можна і пізніше. Якщо дитина не отримала вакцину в пологовому будинку, то щеплення йому можна зробити вдома.

Несприйнятливість, яка виникає в організмі до того чи іншого захворювання після щеплення, не завжди зберігається тривалий час. Всі знають, наприклад, що щеплення проти віспи багатьом людям доводиться повторювати. Це пов'язано з тим, що захисні реакції організму, викликані введенням вакцини, з часом слабшають. Точно так само з щепленнями проти туберкульозу.

Після першої вакцинації стійкість організму до туберкульозу у дитини звичайно слабшає до 2 років. Тому щеплення проти туберкульозу потрібно повторювати, так само як і щеплення проти віспи і ряду інших захворювань.

Повторні щеплення знову посилюють несприйнятливість до туберкульозу. Вони проводяться у дворічному і семирічному віці і в школах - в 4-х, 7-х і 10-х класах.

Кожна мати повинна піклуватися про те, щоб її дітям було вчасно зроблено щеплення проти туберкульозу. Перед тим як зробити дитині повторне щеплення проти туберкульозу в поліклініці, в яслах, у дитячому садку чи школі, лікар перевіряє, чи не заражений дитина на туберкульоз.

Для цієї дитини ретельно досліджують, роблять йому туберкулінові проби.

Деяким дітям лікар перш ніж щепленням виробляє просвічування грудної клітини рентгеновимі променями. Це необхідно робити в тому випадку, якщо лікар підозрює у нього наявність туберкульозного захворювання. Якщо дитина інфікована туберкульозом або хворіє навіть легкою формою туберкульозу, яка проявляється у нього у вигляді незначних ознак (невелике збільшення бронхіальних залоз, маленький вогнище в легенях), то повторне щеплення йому проводити не можна, оскільки вона може загострити наявне у нього захворювання на туберкульоз. Ось чому і треба робити дітям повторні просвічування грудної клітини. Такі невеликі зміни в легенях або бронхіальних залозах у дитини чи підлітка можна виявити тільки при просвічуванні грудної клітини рентгеновимі променями.

Лише після того, як лікар встановить, що дитина не заражений туберкульозом, йому роблять щеплення проти туберкульозу.

Щеплення проти туберкульозу посилює опірність організму дитини по відношенню до туберкульозної палички не відразу, а через деякий час (6-8 тижнів). Якщо організм дитини ослаблений або якщо дитина відразу після вакцинації буде мати тісне спілкування з заразним туберкульозним хворим, то вакцинація може не надати відповідної дії, і така дитина може заразитися і захворіти на туберкульоз.

Тому і після щеплення дитини потрібно дуже ретельно оберігати від зараження туберкульозом і всіма засобами зміцнювати її організм. Особливої уваги та догляду потребує дитина в перші б-8 тижнів після вакцинації, поки в організмі не виробляться захисні речовини. Тільки після цього терміну вакцина надає свою дію. У сім'ях, де є туберкульозні хворі, треба тимчасово ізолювати дитину від зіткнення з хворими. Якщо це зробити неможливо, то лікар диспансеру може допомогти помістити хворого на цей час у санаторій чи лікарню.

РОЗПІЗНАВАННЯ ТУБЕРКУЛЬОЗУ У ДІТЕЙ

Чим раніше виявлений туберкульоз, тим легше його лікувати і тим легше попередити подальший його розвиток. Як же дізнатися, чи заражений дитина на туберкульоз, якщо у більшості дітей зараження відбувається непомітно? Вчені відкрили дуже простий засіб для раннього розпізнавання зараження туберкульозом. Вони запропонували користуватися для цього особливим препаратом - туберкуліном. Туберкулін - це витяжка з убитих туберкульозних паличок. Дослідження показали, що організм, заражений туберкульозом, дуже чутливий до туберкуліну. При введенні невеликої кількості туберкуліну в шкіру людини, зараженого на туберкульоз, у нього на місці введення через добу або двоє утворюється почервоніння і маленька припухлість (запалення). Якщо ж незараженою людині ввести туберкулін в шкіру навіть у великих дозах, ніякого запалення не утворюється. Ось чому для розпізнавання зараження туберкульозом почали широко користуватися так званими туберкулінових проб.

Проби ці абсолютно нешкідливі. Перша проба - реакція Піркета - проводиться так: на ділянку шкіри, промитий ефіром, наносять краплю туберкуліну і в цьому місці роблять поверхневу подряпину, як при щеплення проти віспи. Через дві доби після цього дитини показують лікаря, який визначає, яка реакція вийшла на місці подряпини.

Цю пробу роблять всім дітям і підліткам в дитячих консультаціях, поліклініках, диспансерах, яслах, дитячих садках і школах. Якщо за допомогою туберкулінових проб встановлюється, що дитина не захворів на туберкульоз, то час від часу ці проби треба повторювати, щоб не пропустити моменту зараження. Особливо часто (не рідше 3-4 разів на рік) треба повторювати проби дітям у сім'ях, де є туберкульозні хворі. У таких випадках матері або навколишнього особи повинні акуратно приводити дітей у диспансер, де їм зроблять туберкулінові проби та рентгенологічні дослідження. Мати повинна виконувати всі вказівки лікаря. Якщо мати не уважно ставиться до призначення лікаря, не вимірює дитині температуру в певні, вказані їм годинники, не записує її, то лікарю набагато важче своєчасно виявити почалася хвороба.

Останнім часом у диспансерах та поліклініках встановлюються нові рентгенівські апарати (флюорографи), за допомогою яких можна в короткий термін обстежити велику кількість людей.

Широко поставлена в Радянському Союзі робота з раннього виявлення туберкульозу у дітей сприяє тому, що кількість запущених форм туберкульозу з кожним роком зменшується. Спеціальні обстеження дітей в дитячих установах дозволяють своєчасно виявляти хворих на туберкульоз і направляти їх у диспансер для лікування. Батькам і оточуючим дитини важливо знати ранні ознаки туберкульозного захворювання, щоб вчасно звернутися до лікаря і можливо раніше почати лікування.

ОЗНАКИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ У ДІТЕЙ

У дітей хвороба звичайно починається з того, що у них з'являється слабкість, вони перестають додавати у вазі, стають дратівливими. Якщо дитина навчається в школі, то він втомлюється від занять більше, ніж здорові лети, робиться розсіяним і нерідко починає відставати в навчанні. Якщо йому акуратно вимірювати температуру, то можна відзначити невелику її підвищення (до 37,5 °, а іноді і вище). У таких дітей спостерігається також збільшення лімфатичних вузлів. Туберкулінові проби у них позитивні. Всі ці ознаки почалося захворювання на туберкульоз обумовлюються тим, що туберкульозні палички, потрапляючи в організм і осідаючи в лімфатичних вузлах, виділяють отрути (токсини), які і надають шкідливу дію на організм.

Радянський вчений професор О. А. Кисіль описав цю форму туберкульозу у дітей і назвав її хронічної туберкульозної інтоксикацією.

Діти часто хворіють саме цією формою туберкульозу. Якщо уважно стежити за дитиною, вчасно вловити малопомітні спочатку ознаки хвороби та своєчасно забезпечити відповідне лікування, організм дитини зазвичай добре справляється з цим захворюванням.

Батьки повинні допомагати лікаря лікувати дитину з початковими формами туберкульозу. Ця допомога виражається в акуратному виконання всіх призначень лікаря. Батьки мають не лише давати акуратно ліки, але і стежити за дотриманням режиму дня дитини. Ліки добре діють, якщо одночасно організм дитини зміцнюється за допомогою правильного використання свіжого повітря, водних процедур, фізкультурних вправ і правильного харчування.

У дітей часто виявляється туберкульоз бронхіальних залоз. Чому це відбувається?

Бронхіальні залози розташовані в грудній клітці в тому місці, де проходять бронхи і великі кровоносні судини; особливо багато їх у самого кореня легень. Дуже часто туберкульозні палички заносяться туди потоком крові, в результаті чого в бронхіальних залозах утворюються запальні туберкульозні вогнища. При ураженні бронхіальних залоз захворювання проявляється в різних формах. Іноді хвороба починається як грип: у дитини підвищується температура, з'являється кашель, причому такий стан зазвичай затягується на більш тривалий термін, ніж це спостерігається при грипі. Тому, якщо кашель не проходить і температура залишається високою, дуже важливо негайно показати дитину лікарю і обстежити його на туберкульоз.

Але не завжди туберкульоз бронхіальних залоз починається гостро. У багатьох дітей, особливо у школярів хвороба розвивається поступово. Перш за все як і при хронічної туберкульозної інтоксикації, змінюється поведінка дитини: він стає млявим, примхливим втомлюється від занять у школі. У міру розвитку хвороби у дитини з'являється кашель, він блідне, починає худнути. На туберкульоз легенів діти хворіють рідше, ніж на туберкульоз бронхіальних залоз. У тому місці легких куди потрапляють туберкульозні палички, розвивається запальний процес (туберкульозні вогнища). Таке ураження легень у дітей найчастіше супроводжується тривалим підвищенням температури.

Легеневий туберкульоз у дітей складніше піддається лікуванню, ніж туберкульоз бронхіальних залоз. Але все ж таки він цілком виліковний. Треба тільки вчасно почати лікування і довго і наполегливо продовжувати його.

Тільки в рідкісних випадках легеневий туберкульоз у дітей протікає несприятливо і може призвести до розпаду тканин легені і розвитку вогнищ в інших органах. Таке несприятливе протягом спостерігається головним чином у маленьких дітей. Ось чому дітей раннього віку треба дуже ретельно оберігати від захворювання на туберкульоз і зміцнювати їх організм у разі зараження.

У дітей, особливо молодшого віку, туберкульоз може вражати периферичні лімфатичні вузли, які внаслідок утворилися в них запальних вогнищ значно збільшуються в розмірі. Нерідко ці вузли розм'якшуються, нагноюються, гній випливає назовні і утворюються довго не загоюються свищі. За таких формах туберкульозу у дітей іноді бувають і шкірні ураження (скрофулодерми). Вони мають спочатку вигляд маленької пухлини, яка прощупується в товщі шкіри; потім пухлина збільшується, розм'якшується і так само, як при ураженні вузлів, вміст проривається назовні, після чого утворюється свищ.

Для того щоб не допустити розвитку в дитини цієї форми туберкульозу, необхідно при найменшому набрякання лімфатичних вузлів або появу пухлини на шкірі негайно звертатися до лікаря, щоб вчасно встановити причину захворювання і почати лікування.

Нерідко туберкульоз вражає кістки і суглоби. Хвороба кісток і суглобів може розвиватися дуже повільно, іноді роками. Діти, хворі на туберкульоз хребта або на туберкульоз суглобів (частіше тазостегнового), ще на самому початку хвороби скаржаться на болі при русі. Потім у них змінюється хода або вони починають скакати. Якщо у дітей відзначаються описані явища чи скарги, слід негайно звернутися до лікаря. При рано почате лікування можна уникнути багатьох тяжких наслідків цього захворювання (наприклад, кульгавість або появи горба).

Діти частіше, ніж дорослі, захворюють на туберкульоз мозкових оболонок (туберкульозний менінгіт). Це дуже важке захворювання. Ознаки туберкульозного менінгіту з'являються не відразу, хвороба розвивається протягом двох-трьох тижнів. Дитина стає млявим, неспокійним, втрачає апетит, скаржиться на головні болі, у нього підвищується температура, потім з'являються блювання і судоми.

Туберкульоз мозкових оболонок найчастіше виникає у дітей в тих сім'ях, де є хворий на відкриту форму туберкульозу. Тому в таких сім'ях треба особливо ретельно стежити за станом здоров'я дитини і при найменших ознаках захворювання негайно звертатися до лікаря. Вчасне лікування може врятувати життя дитині.

Довгий час наука була безсила вилікувати дитину, хворого на туберкульоз мозкових оболонок. Дзті, як правило, гинули від цієї хвороби. Тільки в останні роки вчені знайшли кошти проти цього захворювання. В результаті застосування цих засобів розвинені в мозкових оболонках туберкульозні вогнища розсмоктуються, і хворий одужує.

Лікування туберкульозного менінгіту можливо тільки при своєчасно розпочатому лікуванні.

ТУБЕРКУЛЬОЗ У ДІТЕЙ

Діти і дорослі можуть захворіти на туберкульоз лише в тому випадку, якщо в їх організм потраплять мікроби цієї хвороби. Головним джерелом зараження є хвора, мокротиння якого містить мікроби туберкульозу - туберкульозні палички.

Ті форми легеневого туберкульозу, при яких в мокроті хворого виявляються туберкульозні палички, називаються відкритими (бацилярних) формами.